Serguey Asael Shinder – IT Professional

Автор: Serguey Shinder

Я завжди вважав себе обережним. Я знав про фішинг, я вмів розпізнавати підозрілі листи, я поблажливо думав про тих, хто на них ведеться. А потім одного напруженого ранку я сам був за пів кроку від того, щоб клюнути.

Лист виглядав звичайно. Він прийшов ніби від сервісу, яким я справді користувався, у момент, коли я справді чекав від нього повідомлення. Терміновий тон: підтвердіть доступ, інакше акаунт заблокують. Я був заклопотаний, поспішав, думав про десять інших речей. Моя рука вже вела курсор до посилання. І лише якась дрібниця — щось трохи не те в адресі відправника — змусила мене зупинитися на секунду.

Ця секунда мене врятувала. Я придивився й побачив: адреса майже правильна, але не зовсім. Посилання вело не туди, куди мало. Це була підробка — добра, вчасна, майже бездоганна. І найстрашніше було не те, що вона існувала, а те, як близько я був до того, щоб піддатися, попри все, що знав.

Урок був принизливий і корисний. Безпека — це не тільки знання. Я знав усе, що треба, і це мене майже не врятувало. Небезпека прийшла не через брак знань, а через стан: я поспішав, був перевантажений, діяв на автоматі. Атака цілила не в мою обізнаність, а в мою неуважність. І неуважність буває в кожного.

Відтоді я змінив не стільки знання, скільки звичку. Коли лист вимагає термінової дії, я сприймаю саму терміновість як сигнал зупинитися, а не поспішити. Я не переходжу за посиланнями з листів у важливі сервіси — я відкриваю їх сам, окремо. Я даю собі ту одну секунду паузи, яка того разу все вирішила.

Найнебезпечніший момент — не коли ти нічого не знаєш. А коли ти знаєш, але поспішаєш і думаєш, що з тобою це не станеться. Впіймати намагаються не твій розум, а твою неуважну мить. І захист — це не знати більше, а привчити себе зупинятися саме тоді, коли найменше хочеться.

– Serguey Asael Shinder