Serguey Asael Shinder – IT Professional

Автор: Serguey Shinder

Найнебезпечніше, що дала мені модель, — це не неправильна відповідь. Це впевненість, якої я не заслужив.

Я працював над задачею в галузі, яку знав погано. Раніше це означало б обережність: я б рухався повільно, перевіряв кожен крок, усвідомлював, що стою на хиткому ґрунті. Але модель відповідала так гладко й упевнено, що я почав говорити й діяти так, ніби розумію тему. Її впевненість непомітно стала моєю. Я звучав компетентно — і сам у це повірив.

Проблема виявилася, коли хтось, хто справді знався на темі, поставив просте запитання. І я не зміг відповісти. Уся моя впевненість трималася на розумінні моделі, а не на моєму власному. Я був упевненою оболонкою навколо порожнечі. Модель дала мені мову експерта, не давши знань експерта, і я не помітив різниці, поки її не оголили.

Це змусило мене замислитися про тонку річ. Раніше моя невпевненість була корисним сигналом: вона казала мені сповільнитися, перевірити, не переоцінювати себе. Модель заглушила цей сигнал. Вона зробила так, що я почувався певним там, де мав би сумніватися, і ця фальшива певність небезпечніша за чесне незнання.

Тепер я пильную саме за цим відчуттям. Коли робота йде надто гладко в темі, якої я насправді не знаю, я сприймаю це не як успіх, а як попередження. Легкість може означати, що я справді розумію, — а може означати, що я позичив чужу впевненість і прийняв її за свою. Модель прискорює мене, і я вдячний за це. Але я навчився відрізняти, коли знаю щось насправді, а коли просто звучу так, ніби знаю. Перше я заробив. Друге модель дала задарма — а те, що дісталося задарма, у важливий момент коштує найдорожче.

– Serguey Asael Shinder